-
1 exasperation
дратування; розпалювання ( ворожнечі тощо)exasperation of ethnic animosity — = exasperation of national animosity, exasperation of national enmity, exasperation of national hatred, exasperation of ethnic enmity, exasperation of ethnic hatred розпалювання національної ворожнечі
exasperation of national animosity — = exasperation of ethnic animosity
exasperation of national enmity — = exasperation of ethnic animosity
- exasperation of enmityexasperation of national hatred — = exasperation of ethnic animosity
- exasperation of hatred
- exasperation of ethnic enmity
- exasperation of ethnic hatred
- exasperation of racial hatred -
2 extinction
n1) гасіння (вогню)2) згасання; затухання, потухання3) припинення (ворожнечі тощо)4) вимирання; відмирання, зникнення (з лиця землі)5) тех. гашення (вапна)6) юр. погашення, сплата (боргу)* * *n2) погасання, потухання, загасання, згасання; припинення, викорінювання ( ворожнечі)3) cпeц. загасання; самоекранування; екстинкція ( випромінювання)4) вимирання (племені, виду тварини); припинення ( роду); відмирання; зникнення ( з лиця землі)5) тex. гасіння ( вапна)6) юp. погашення ( боргу) -
3 fanning up
-
4 outbreak
початок (військових дій, ворожнечі тощо); перен. вибух, спалах- outbreak of hostilities
- outbreak of violence -
5 extinction
[ɪk'stɪŋkʃ(ə)n]n1) згаса́ння2) припи́нення ( ворожнечі тощо)3) вимира́ння, зни́кнення4) гасі́ння ( вогню)5) га́шення ( вапна)6) спла́та бо́ргу -
6 fomentation
n1) мед. застосування припарок; лікування припарками2) припарка3) підбурювання; розпалювання (ненависті тощо)* * *n1) мeд. застосування припарок, лікування припарками2) припарка3) підбурювання, розпалювання (ворожнечі, ненависті)
См. также в других словарях:
війна — и/, ж. 1) Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. •• Громадя/нська війна/ організована збройна боротьба за державну владу між конфронтуючими класами та соціальними групами всередині країни. Пові/тряна війна/ у… … Український тлумачний словник
мир — I (відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; відсутність збройної боротьби між державами, народами, а також угода про припинення воєнних дій); спокій (відсутність війн, громадських безпорядків, заворушень тощо); замирення, примирення, примир я,… … Словник синонімів української мови
мирний — I 1) (який відзначається згодою, відсутністю ворожнечі, війни, сварки); невоєнний (який характеризується відсутністю війни) 2) (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), миролюбний; сумирний (сповнений покори, незлобивости); полюбовний (який… … Словник синонімів української мови
непримиренний — 1) (про людей, суспільні угруповання тощо й стосунки між ними яких не можна примирити); антагоністичний (перев. у соціяльно політичному плані); безкомпромісний (про стосунки, дії які виключають можливість примирення, проходять без компромісів);… … Словник синонімів української мови
